Корисні поради вчителю

Корисні поради вчителям іноземної мови

Питанням підвищення мотивації, збереження й розвитку в школярів зацікавленості предметом «іноземна мова» приділяють значну увагу як у психології, так і в методиці навчання цього предмета. Складність і багатогранність підкреслюють багато методистів і відповідно до цього пропонують різні підходи до розв’язання цієї проблеми.

Шляхи розв’язання пов’язують із таким:

·         створенням спеціально розробленої системи вправ, виконуючи які учні відчували б результат своєї діяльності;

·         залученням емоційної сфери до процесу навчання;

·         характером педагогічних упливів учителів, зокрема наявністю стимулів і підкріплень;

·         використанням на уроках аудіовізуальних засобів;

·         застосуванням особистісної індивідуалізації;

·         розроблянням системи позакласних занять, що підсилюють мотиваційну сторону вивчення іноземної мови.

Так само завдяки спостереженням можна запевнити, що підвищується мотивація через:

·         залучення учнів до самостійної роботи на уроці;

·         проблемність завдань і ситуацій;

·         контроль знань умінь і навичок;

·         використання пізнавальних ігор;

·         країнознавчий матеріал і, звісно, доброзичливе ставлення до учнів.

Згідно із психологічними дослідженнями мотивації й інтересу, під час вивчення іноземної мови зусилля вчителя повинні бути спрямовані на розвиток внутрішньої мотивації навчання школярів, що є складовою самої діяльності й має найбільшу спонукальну силу.

Внутрішня мотивація визначає ставлення школярів до предмета й забезпечує просування в опануванні іноземної мови. Якщо школяра спонукає займатися сама діяльність, якщо йому подобається говорити, читати, сприймати іноземну мову на слух, пізнавати нове, тоді можна стверджувати, що він цікавиться предметом «іноземна мова», що забезпечені умови для досягнення ним певних успіхів.

У наш час проводять достатньо досліджень у психології й методиці викладання іноземних мов, що дає змогу використовувати їх результати у подальших пошуках розв’язання проблеми, здійснюючи ціннісний підхід до неї.

За цілісного розглядання проблеми мотивації вивчення школярами іноземних мов дослідники беруть за основу те, що в навчанні взаємодіють такі складові:

·         учень, його вміння опановувати іншомовні знання, уміння й навички, а також що мотивує його до діяльності;

·         учитель, його майстерність навчати, керуючись методичними принципами, використовуючи методи, прийоми, засоби й форми навчання;

·         сам предмет «іноземна мова» — тобто мовні й мовленнєві одиниці, що повинні закарбуватися у пам’яті учня.

Отже, формуючи позитивне ставлення школярів до предмета, необхідно враховувати такі фактори: кого ми навчаємо, як навчаємо й чого навчаємо.

Мова є найважливішим засобом людського спілкування, без якого неможливі існування й розвиток людського суспільства.

Завдяки розширенню та якісній зміні характеру міжнародних зв’язків нашої держави, інтернаціоналізації всіх сфер суспільного життя іноземні мови стають необхідними у практичній і реальній діяльності людини.

Вони є дієвим фактором соціально-економічного, науковотехнічного й загальнокультурного прогресу суспільства. Усе це суттєво підвищує статус предмета «іноземна мова» як загальноосвітньої навчальної дисципліни й мотивацію навчання.

Основне призначення іноземної мови полягає в опануванні учнями вміння спілкуватися іноземною мовою. Ідеться про формування комунікативної компетенції, тобто здатність і готовність безпосередньо спілкуватися (говоріння, розуміння на слух) і опосередковано спілкуватися (читання з розумінням текстів, письмо).

Іноземна мова відкриває учням безпосередній доступ до величезного духовного багатства іншого народу, підвищує рівень їх гуманітарної освіти (що особливо важливо в умовах гімназичної освіти).

Тому іноземна мова є важливою для формування особистості, культури людини.

Умови та переваги розвитку пізнавального інтересу до вивчення іноземної мови

·         Порівняння рідної й іноземної мов. Вивчення іноземної мови поліпшує практичне володіння рідною мовою. Учні краще розуміють особливості рідної мови, глибше усвідомлюють способи вираження думки рідною мовою.

·         Самостійна робота над іноземною мовою сприяє цілеспрямованості школярів, привчає уважно ставитися до тексту, формуючи вдумливість.

·         Сприймання іноземної мови як додаткового засобу спілкування.

·         Процес навчання мови побудований на комунікативній основі, орієнтований на особистість.

·         Можливість обговорювати справи й випадки з життя класу, школи, міста, країни, планети, обґрунтовувати й відстоювати свою думку.

·         Створення на уроці сприятливого психологічного клімату з урахуванням емоційного самопочуття кожного учня — неодмінна умова комунікативного спілкування. Атмосфера доброзичливості, розкутості, поваги до особистості учня допомагає учням звільнитися від психологічних бар’єрів, скутості, сором’язливості, непевності. Комунікативне навчання сприяє формуванню навчальної групи як колективу, допомагає формуванню особистості в колективі й через колектив. Комунікативне навчання передбачає організацію процесу навчання як моделі процесу спілкування. Уроки іноземної мови є уроками навчання спілкування через спілкування.

·         Опанування техніки спілкування, мовленнєвого етикету, стратегії й тактики діалогічного й групового спілкування.

·         Розширення не тільки мовленнєвого (філологічного), але й загального світогляду учнів. Вивчаючи іноземну мову, учні отримують нові засоби спілкування для безпосереднього доступу до цінностей світової культури, особливо до культурних цінностей країни досліджуваної мови: її історії, географії, науки, літератури, мистецтва.

·         Опанування іноземної мови — це щоденна систематична праця. Привчаючи учня не байдикувати на уроці, а активно працювати, регулярно й сумлінно готувати домашнє завдання, ми робимо щось більше, ніж сприяємо успіхам учня в спілкуванні мовою.

·         Розвиваючи пізнавальний інтерес у навчальній праці, ми закладаємо основи зацікавленого ставлення учня до будь-якої майбутньої професії, засади творчого ставлення до праці взагалі.

·         Орієнтоване навчання може закласти основу професійної підготовки (стюардеса, продавець, працівник транспорту, комерсант та ін.), підвищуючи пізнавальну активність.

·         Використання автентичних матеріалів формує позитивне ставлення, повагу до країни відповідної мови, способу життя іншого народу.

·         Комбінування класної й позакласної роботи створює передумови для системної, послідовного й цілеспрямованого збагачення країнознавчими відомостями, вивчення окремих аспектів країни певної мови, що стосуються її культури (історичні події, література, музика, образотворче мистецтво, спортивне життя, театр і кіно, національні свята й традиції, молодіжні організації, засоби масової інформації, екологічні проблеми).